Наукова спадщина академіка Івана Зязюна у вимірах сучасності й майбутнього

спадщина Зюзюна 1ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена вшануванню пам'яті Івана Андрійовича Зязюна, великого педагога, філософа, гуманіста світового рівня, відбулась 11-12 квітня 2019 р. у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

Перша така конференція у 2017 р. успішно відбулась у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, друга – у 2018 р. у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка. Тепер почесних гостей й учасників авторитетного наукового заходу з різних навчальних закладів та наукових установ України та зарубіжжя сердечно приймав колектив студентів і викладачів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка на чолі з господарем, ректором Носком Миколою Олексійовичем, доктором педагогічних наук, професором, дійсним членом НАПН України, заслуженим діячем науки і техніки України.

 

Серед організаторів конференції - Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Інститут педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжеґожевської у Варшаві, Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих», ГНПО «Академія педагогічної майстерності та навчання дорослих імені І. А. Зязюна».

Мету наукового заходу – обговорення актуальних проблем розбудови системи професійного розвитку вчителя Нової української школи –реалізовано під час пленарного та  секційних засідань, ключовими поняттями яких стали  дитиноцентризм, студентоцентризм, людиноцентризм, якісна освіта, навчання впродовж життя, розвиток особистості.

Пленарну частину конференції шляхетно і вправно модерувала дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало.

Поважне наукове зібрання вітальним листом привітав Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. У листі, зокрема, наголошується, що майбутнє України значною мірою визначається якістю національної освіти, яка має відповідати міжнародним стандартам.

Доповіді відомих у науковому світі особистостей учених відзначалася глибиною і принциповістю власних наукових позицій щодо актуальних проблем сучасної педагогічної науки й освіти. Ректор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Микола Носко окреслив непересічний талант Івана Андрійовича Зязюна як фундатора теорії педагогічної майстерності.

Перший віце-президент НАПН України, академік НАПН України Володимир Луговий наголосив на унікальному значенні наукової спадщини академіка Івана Зязюна, його інноваційній діяльності з розбудови освітньо-наукової сфери незалежної України. Важливо, щоб сучасна освіта формувала по-сучасному конкурентоспроможний людський капітал.

Ректор Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, дійсний член НАПН України Віктор Андрущенко акцентував  на філософії людиноцентризму академіка Івана Зязюна. Коли надто крихкими між людьми, усередині громади, між державами є цінності миру, взаємоповаги, терпимості і дружби, любові й милосердя, наявна «втрата сенсів у вихованні моральності, національної гідності, духовності, патріотизму» (В.Андрущенко) і доводиться переосмислювати чимало важливих світоглядних речей, актуальною є теза про те, що зберегти державу має державна система виховання, мета якого  – допомогти кожній особистості  знайти своє покликання в безмежному океані життя,  свою «сродну»  працю. Школі потрібен вчитель, – переконував Іван Андрійович, – який «сам собі цікавий», тобто представляє собою самодостатню індивідуальність і не відчуває себе ущербним.  Інтелігентність особистості спиралася на високі духовні етичні принципи,  толерантність, критичність мислення, що так необхідні сьогодні для становлення духовно-моральної, почуттєвої, компетентнісної сутності українського суспільства.

Про концепти педагогічної майстерності Івана Зязюна у сприйнятті польських педагогів, про учня і вчителя у педагогіці творчості йшлося у доповідях почесних гостей конференції - Франтішека Шльосека, професора, доктора наук хабілітованого, голови наукового товариства «Польша – Україна», директора Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжеґожевської у Варшаві, іноземного члена НАПН України, та Ярослава Михальського, доктора наук хабілітованого, професора, завідувача  кафедри педевтології Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжеґожевської у Варшаві. Глибокі філософсько-психологічні роздуми Івана Андрійовича Зязюна спонукають замислитися про те, як зберегти і розвинути самобутність  учня і вчителя у сучасному глобалізованому світі. Водночас загострюють увагу і до іншого важливого питання: носіями яких інтелектуальних якостей та моральних чеснот має бути, власне, особистість ученого-педагога. Така особистість, - переконує Іван Андрійович Зязюн, - насамперед має відзначатися духовною елітарністю, інтелігентністю.

Сучасні виміри педагогіки добра Івана Зязюна висвітлив ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Степаненко Микола Іванович, котрий  підкреслив важливість формування естетичного досвіду майбутнього вчителя у процесі підготовки у вищому педагогічному закладі, особистісно орієнтованого підходу до навчання, що вивищує цілісність особистості у трьох важливих сферах (Я – «Відчуваю», «Думаю», «Дію»). Ці ідеї сповідував і І. Зязюн. У виступах перед освітянами,  у своїх наукових працях він постійно доводив, що дитина – не глина, з якої можна виліпити все, що завгодно, вона активна особистість, яка бере з освітньо-виховних впливів лише бажане для неї. Поряд із ґрунтовними знаннями, писав І. Зязюн, важливо пам’ятати, що талант учителя полягає не тільки в тому, що він повинен чудово знати предмет. Він, як поет, повинен знати душу дитини. Не нав’язувати їй невластиве з народження, а підтримувати її.

Енергетично-потужним став виступ доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України Георгія Філіпчука про особистість педагога у вимірі суспільної затребуваності в контексті реформування освіти України. На переконання академіка, ціннісний вимір педагогіки Івана Зязюна полягає в розробці і впровадженні концепції професійного становлення педагога. На глибоке переконання Івана Зязюна, освіта має бути національною, націєтворчою, патріотичною, громадянською і орієнтуватися насамперед на потреби та розвиток людини й суспільства. Головне в людині, читаємо у художньо-педагогічному наративі «Педагогіка добра» І. Зязюна, – «її духовність, що формується на засадах національної культури» Культурний розвиток особистості пов’язаний зі створенням цінностей, які, на переконання вченого-педагога, лише тоді стають цінностями, коли не допускають протиставлення однієї дитини іншій при належності до різних національностей, коли навчають кожну з них розуміти і підтримувати національні почуття, відчувати велич й історичне значення внеску кожного народу в культуру і духовний розвиток людства.

Директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лариса Лук'янова узагальнила філософсько-педагогічні надбання ученого-філософа в контексті актуалізації розвитку освіти дорослих в Україні. На загальнодержавному рівні потрібно визнати суспільну корисність освіти дорослих, освіти впродовж життя людини й закріпити гарантії її розвитку на основі виокремлення спеціальних статей бюджету; розроблення методики фінансової підтримки найбільш «віддалених» від системи освіти соціальних груп; забезпечення доступності освітніх послуг для всіх дорослих громадян незалежно від віку, рівня попередньої освіти, професійного досвіду, соціального статусу.

Академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Нелля  Ничкало вияскравила філософські ідеї педагогіки добротворчості Івана Зязюна, у теплих спогадах окреслила, як філософсько-педагогічні мрії І.А. Зязюна втілились у реальних діях видатного вченого щодо розвитку педагогічної освіти не тільки в Україні, а у світі загалом, окреслила перспективи реалізації ідей академіка, використання його філософсько-педагогічної спадщини у державотворчих процесах, у контексті реформаційних змін вищої і середньої освіти й в освіті дорослих.

Доповіді українських науковців ілюстрували, доповнювали й увиразнювали електронні презентації, архівні відеоматеріали про І.А.Зязюна. На

Під час конференції за значний внесок у розвиток засадничих аспектів творчої спадщини академіка І.А.Зязюна вчена рада Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка нагородила премією імені Івана Андрійовича Зязюна 2019  Олену Семеног, доктора педагогічних наук, професора, завідувачку кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С.Макаренка.

Активна, творча дослідницька робота продовжувалася в секціях  за такими напрямами:   філософсько-педагогічні ідеї академіка Івана Андрійовича Зязюна; етико-естетичний контекст краси педагогічної дії; особистість учителя-майстра в умовах сучасної української школи; педагогіка добра в теорії і практиці освітньої діяльності; психолого-педагогічні та методичні аспекти розвитку педагогічної освіти і освіти дорослих в Україні та за кордоном; феномен педагогічної майстерності у системі професійних компетентностей; історичні, філософські, правові та організаційні проблеми підготовки та професійного удосконалення вчителя; інноваційна діяльність вчителя  Нової української школи; підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників нової генерації в контексті ідей І.А. Зязюна.

У рамках конференції  учасники мали можливість ознайомитися із виставкою друкованих праць видатного педагога, філософа, фундатора педагогічної майстерності І.А. Зязюна.

Пленарна сесія та панельні дискусії тривали у приміщенні національного університету “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка; підведення підсумків і прийняття резолюції конференції – у  Безуглівському НВК загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад” І-ІІІ ступенів Ніжинської районної ради Чернігівської області.

12 квітня 2019 р. польські гості  відвідали Меморіальний музей-садибу Івана Андрійовича Зязюна у с. Пашківка Ніжинського району Чернігівської області. У двох кімнатах музею відвідувачі ознайомились з оригінальними документами, переглянули фото з особистого архіву, відчули атмосферу робочого кабінету. Екскурсію музеєм провів Олександр Лавриненко.

Успішній організації і проведенню міжнародного наукового заходу сприяла ретельна підготовча робота Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України (академік-секретар – Н. Ничкало), Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (директор – І. Зязюн),   Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської  (директор – Ф. Шльосек), Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

До початку роботи Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка спільно з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України видано програму, підготовлено  електронний збірник матеріалів конференції, а також фаховий збірник наукових праць “Вісник Чернігівського університету” (Серія: Педагогічні науки), підготовлено  виставку науково-методичної літератури.

Упродовж двох днів учасники заходи наголошували: висока культура, інтелігентність, толерантність, чуття нового, відсутність догм і шаблонів - таким є для нас Іван Андрійович Зязюн. Він не давав нашій школі і українській педагогіці остаточно зійти на манівці національного нігілізму, що, як злоякісна пухлина, підточує живе тіло національного..  Ми до  нього горнулися всі – і молодь, і старше покоління, бо мала ця Людина велику притягальну силу, БОЖУ ІСКРУ. Слово ІВАНА АНДРІЙОВИЧА, природнє й водночас небуденне, «без золота, без каменю, без хитрої мови», самобутнє, унікальне, виховує ціннісне бачення світу, вивищує, стимулює самоусвідомлення (себе самої), самотворення, самовираження та самореалізації особистості, її соціалізацію в суспільстві й державі. Заклад освіти має підготувати студента не лише як професіонала, а передусім як Людину. А ця людина має нести у світ ідеї Добра, Людяності, Честі, Моральності, й лише тоді її професіоналізм змінить світ на краще. 

Втілення подвижницької праці наставника – в учнях та їх продуктивній праці.

Олена Семеног, доктор педагогічних наук, професор (м.Суми)

спадщина Зюзюна 3 спадщина Зюзюна 2 спадщина Зюзюна 4 спадщина Зюзюна 5