Під час Усеукраїнської науково-практичної конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника» провідними вченими, методистами, учителями, молодими дослідниками України було проведено майстер-класи для вчителів-словесників:-
«Академічна культура дослідника в об'єктиві нової української школи»
(Семеног Олена Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.)
Тема відповідає вимогам Концепції «Нова українська школа» (2016), а також Концепції розвитку педагогічної освіти. У документі наголошується щодо недостатньої обізнаності педагога з методами дослідницької діяльності; на потребі в портфоліо, який, зокрема, включає відомості щодо професійного вдосконалення, публікації, методичні розробки тощо. У межах заняття розглядалися сутність, рівні, складові академічної культури дослідника, проблеми академічної доброчесності, специфіка академічної комунікації; вправи на формування культури дослідницької роботи з науковим текстом, стилістичної, лексикографічної, термінологічної культури.
-
«Педагогічна майстерність – національний феномен України»
(Лавріненко Олександр Андрійович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу теорії і практики педагогічної освіти імені І.Зязюна Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України). Майстер-педагог у виступі зазначив, що для розв’язання надзвичайно складних завдань реформування освітньої галузі, зокрема підготовки педагогічних кадрів для нової української школи сприятиме національний феномен педагогічної майстерності – цілісне категоріальне утворення із сукупності професійних педагогічних компетенцій, що зумовлюють педагогічну дію як якісний вимір та критерій освітньо-виховної системи за отриманими результатами освіти і виховання суб’єктів учіння. А ідеї педагогічної майстерності підготовки вчителя-майстра найяскравіше висвітлено у працях Івана Андрійовича Зязюна.
-
«Національні лінгвістичні ресурси в освітньому процесі»
(Надутенко Маргарита Володимирівна, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, керівник Загальноукраїнського центру словникарства)
Під час майстер-класу – продемонстровано національні лінгвістичні ресурси та методику їх використання у практиці шкільної освіти, професійно-технічної, вищої освіти (філологічні й нефілологічні спеціальності), зокрема для різноманітних завдань з української мови та літератури з метою формування мовної компетенції учня в сучасних умовах інформатизації суспільства.
Під час семінару було передбачено роботу з електронними ресурсами Українського мовно-інформаційного фонду: 1. Складання завдань із використанням електронних ресурсів; 2. Організація самостійної пошуково-дослідницької роботи; 3. Використання електронних словників у практичній фаховій діяльності.
-
«Емоційний інтелект педагога: як бути щасливим?»
(Закорко Вікторія Вікторівна, методист Інформаційно-методичного центру управління освіти і науки Сумської міської ради, учитель української мови та літератури Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4, м. Суми Сумської області)
Серед наскрізних умінь, визначених Концепцією «Нова українська школа», особливе місце належить емоційному інтелекту. Що таке емоційний інтелект? Як сформувати його в учнів? Чому дорослим, які знаходяться поруч із дитиною, важливо вміти володіти своїми емоціями й бути обізнаними у сфері емоційного інтелекту? Який зв'язок рівня емоційного інтелекту педагога з успішністю роботи, ступенем емоційного вигорання? Про це (і не тільки) було сказано майстринею-педагогом на майстер-класі. Практичні вправи допоможуть слухачам майстер-класу оволодіти навичками самоконтролю, навчать розпізнавати емоції, розуміти мотиви поведінки учнів, зроблять комунікацію більш ефективною.
-
«Традиції та інновації як діалогічний консенсус у процесі вивчення української прози 20-30-х років ХХ століття (на матеріалі малої прози М.Хвильового, В.Підмогильного)
(Владимирова Валентина Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка).
Вивчення літератури є специфічним процесом, бо художній текст вимагає від реципієнта не тільки уважного прочитання, напруження думки, а й своєрідної співпраці з автором, розуміння природи художнього слова, його багатопідтекстовості.
Український літературний процес 20-30-х років ХХ століття спрямовує читачів на пошуки справжніх духовних орієнтирів, розвиває креативне мислення. Синтез традиційних підходів до вивчення літератури та інновацій сприяє більш вдумливому прочитанню художніх текстів, розвиває науково-дослідницькі здібності студентів-філологів.
-
«Етнокультурні коди українського фольклору»
(Кириленко Надія Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури, заступник декана ФІСФ СумДПУ імені А.С. Макаренка)
Кожна епоха формує свою кодову систему. Репрезентативність тексту культури є відображенням її смислового потенціалу, завдяки силі й яскравості якого образ епохи постає як багатогранна реальність. Творцями історії є живі люди, люди свого часу, вони виражають національну самоідентичність. З’ясувавши етнічні ознаки українців, учасники майстер-класу, можуть пояснити їхнє історичне минуле, сьогодення та певною мірою зазирнути в майбутнє.
-
«Семінар для учнів-слухачів МАН «культура писемної наукової мови: список використаної літератури. Нові стандарти»
(Герман Вікторія Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка)
Важливим етапом дослідницької діяльності учнів-слухачів МАН є написання наукової роботи, її оформлення відповідно до нових стандартів. Для учасників пропонувався семінар, мета якого – проаналізувати зміни в оформленні списку використаної літератури й виробити практичні навички на цьому етапі наукової роботи.
-
«Культура мовлення сучасного вчителя: орфографічний тренінг»
(Громова Наталія Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка)
Як зазначав І. Дзюба, «Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого «Я». Успішними ми будемо тоді, коли будемо ще й грамотними! Кожний свідомий громадянин має зрозуміти, що вільне володіння українською мовою є невід’ємним чинником поваги до себе, до власного народу.
Як звикнути до нового правопису самим та допомогти учням? Про це говорили під час майстер-класу, здійснювали аналіз цікавих навчальних методів та прийомів для вивчення та закріплення нових правил, практичне удосконалення орфографічної компетентності як невід’ємного складника культуромовної особистості, виховання пошани до рідного слова.
-
«Медіаосвіта: лайфхаки для вчителя»
(Пономаренко Наталія Петрівна, викладач Машинобудівного коледжу Сумського державного університету, аспірантка кафедри української мови і літератури Сумського педагогічного державного університету ім. А.С. Макаренка, тренер з медіаграмотності)
Кожен громадянин сьогодні – це медійна особа, адже ми, сучасні жителі, – заручники медіапростору: ми створюємо інформацію, реагуємо на неї, поглинаємо її... Медіаосвіта сьогодні – одна з провідних компетентностей педагога, здобувача освіти, батьків. Під час майстер-класу розкривалися питання медіаграмотності, її важливості та шляхів впровадження медіаосвіти.
-
«Формування медіаграмотності на уроках української мови та літератури»
(Панченко Тетяна Миколаївна, учитель української мови та літератури Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 26 Сумської міської ради, вища кваліфікаційна категорія, «старший учитель», переможець І етапу та лауреат ІІ етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2018».)
Під час майстер-класу формувалися шляхи мовної особистості до медіаграмотності. «Медіаграмотність – складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе та спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати та критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують» (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні).
-
«Медіаграмотність: критичне мислення учнів у мультимедійному світі (позакласна робота в школі)»
(Ячменик Марина Михайлівна, канд. педагог. наук, викладач кафедри української мови і літератури СумДПУ імені А.С. Макаренка, тренер із медіаграмотності, керівник наукового гуртка «Медіаграмотність майбутнього вчителя», адміністратор ФБ-сторінки «Медіакультура вчителя-словесника»)
Учитель сучасної школи має навчити учня бути відповідальним споживачем і творцем інформаційного простору (формувати читацький смак та культуру споживання контенту; уміти відбирати, критично оцінювати інформацію; уникати небезпеки обману, маніпуляцій і дезінформації – формувати навички медіагігієни та онлайн-безпеки у віртуальному світі). Учасники майстер-класу здійснили огляд ігрових он-лайн-ресурсів від Академії Української Преси та IREX, які можна використати у позакласній роботі в школі; долучилися до створення газети.
-
«Формування підприємницької компетентності школярів як крок до розвитку успішної особистості»
(Майковська Вікторія Ігорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри маркетингу та торговельного підприємництва Харківського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету.)
Майстер-клас був корисним для педагогічних працівників із різною кваліфікацією та стажем роботи. Заняття присвячене розвитку підприємливості як важливої риси успішної людини, відповідального споживача товарів і послуг й ефективного суб’єкта економічних відносин.
Як результат, у форматі науково-практичної конференції, проведених майстер-класів учасники отримали теоретико-методичні та практичні рекомендації щодо втілення концептуальних засад Нової української школи, здійснили неоціненний обмін досвідом та сертифікати.
