Трамаінформована освіта

Глосарій
Ключові поняття травмаінформованої освіти

Термін Визначення Джерела / основа
Медіатравма Психічна травма, що виникла під інтенсивним впливом медіаконтенту, як шкідлива для психіки реакція на емоційно значущу подію, що зачіпає важливі сфери існування людини. Найдьонова (2022) Вознесенська (2017)
Медіатравматизація це процес ураження медіаконтентом і способом подання інформації, тобто отримання під час взаємодії з інформацією в медіа (зокрема через особисті цифрові пристрої) таких переживань, що перешкоджають або шкодять здатності людини бути психічно цілісною і благополучною. Концепція (2024)
Медіаінформаційні розлади війни поняття, що описує деформації медійного простору, зумовлені війною: вплив ворожої пропаганди з метою дезінформації, фальшування історії та ідентичності, руйнування визначеності, перекручування логіки і руйнування механізму причинно-наслідкових зв’язків, підрив згуртованості і нав’язування фальшивих етичних дилем тощо; а також вплив контрпропаганди війни для підтримання морального духу війська, обмеження кількості відкритих джерел (щоб унеможливити їх використання ворогом), інформування про реальні жахливі події війни, протидія ворожим інформаційно-психологічним операціям і дезінформація ворога через відкриті джерела. Концепція (2024)
Травмаінформованість це характеристика соціосистеми, що функціонує в умовах колективної травми суб’єктів, які до цієї системи належать. Найдьонова (2022)
Вторинна травматизація Психологічне ураження внаслідок контакту з чужим досвідом травми через історії, зображення або відео. Holman et al. (2019); Liu et al. (2025);
Вікарна травма Емпатичне «переживання» болю інших через медіа, що викликає стійкі емоційні порушення, зокрема у професіоналів. Wyatt (2023); Dahan et al. (2024)
Ретравматизація реакція людини на травматичний вплив, яка забарвлюється, посилюється, підсилюється або формується під впливом реакцій людини та її стилю адаптації до попередніх травматичних переживань Danieli (2010)
Інформаційна травма Емоційне потрясіння, спричинене надмірним обсягом або шоковим характером інформаційного потоку. Castro et al. (2023); Su et al. (2022)
Медіаекспозиція це ступінь і частота контакту особи з різними формами медіа, включно з новинами, телебаченням, соціальними медіа та іншими цифровими платформами, що впливає на сприйняття, пізнання, світогляд та поведінку – як на індивідуальному, так і на соціальному рівнях; вплив медіа, зокрема новинних репортажів, на психологічний стан людей, які не були безпосередніми учасниками травматичних подій. Holman et al. (2019); Liu et al. (2025)
Цифрова стійкість здатність користувачів (і організацій) протистояти та швидко відновлюватися після психологічних травм, викликаних онлайн-контентом чи взаємодіями. Scott et al. (2023)
Інформаційна гігієна набір практик, спрямованих на зменшення впливу та поширення неправдивої або шкідливої інформації, включно з перевіркою джерел, критичною оцінкою контенту та усвідомленим споживанням медіа; це системний підхід до роботи з інформацією, який поєднує: особисті навички (критичне мислення, фактчекінг), технічні засоби (фільтри, налаштування конфіденційності), соціальну відповідальність (не поширювати неперевірене). Rudenko et al. (2024)
Психоемоційна безпека стан захищеності особистості від впливу негативних психогенних чинників, що забезпечує стабільність її емоційно-вольової сфери, формує позитивне самоставлення та адекватну самооцінку, сприяє усвідомленню особистістю своєї цінності та унікальності Zaritska (2023)
Травма-інформована освіта означає використання знань про травму та її прояви, щоб адаптувати підтримку для дітей і забезпечити їхній розвиток та успіх. SAMHSA (2014)
Комунікація без шкоди Етична стратегія побудови освітньої взаємодії з урахуванням психологічної вразливості авдиторії. UNESCO (2022); Onufriv et al. (2023)
Емпатійний резонанс Психологічне явище емоційного включення глядача в переживання героїв медіаконтенту, що може спричинити афективне виснаження. Wyatt (2023); Relihan et al. (2023)
Зона психологічної безпеки Освітній або особистий простір, захищений від тригерного або шокового контенту. Drushlyak et al. (2025)
Емоційне вигорання це синдром, який концептуалізується як результат хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося успішно впоратися. Він характеризується трьома вимірами: (1) відчуття виснаження або виснаження енергії; (2) підвищена ментальна дистанція від роботи або почуття негативізму чи цинізму, пов'язані з роботою; та (3) зниження професійної ефективності. ВООЗ (Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-11)
Думскролінг це компульсивна та нав'язлива поведінка, що полягає в надмірному споживанні великої кількості негативних новин та іншого депресивного контенту в інтернеті, що посилює психологічний дистрес. Sharma et al. (2022)

Укладачі - Друшляк М., Семеніхіна О., Семеног О., Пономаренко Н.

Список використаних джерел

  1. 7 кроків до здорового медіаспоживання під час війни. Посібник для вчителя / О. Вознесенська, Н. Дятел, Л. Найдьонова, О. Тараненко, Н. Умеренкова. 2024. 147 с.
  2. Castro M, Aires Dias J, Madeira L. Does the media (also) keep the score? Media-based exposure to the Russian-Ukrainian war and mental health in Portugal. Journal of Health Psychology. 2023; 29(13):1475-1488. doi:10.1177/13591053231201242
  3. Danieli Y. Retr traumatization, revictimization, and attachment: From the perspective of the survivor. In P. Alexander (Ed.), Interpersonal violence: The practice series. New York, NY: Taylor & Francis. 2010. https://doi.org/10.4324/9780203866320
  4. Dahan, S., Bloemhof-Bris, E., Segev, R., Abramovich, M., Levy, G., & Shelef, A. Anxiety, post-traumatic symptoms, media-induced secondary trauma, post-traumatic growth, and resilience among mental health workers during the Israel-Hamas war.. Stress and health : journal of the International Society for the Investigation of Stress, 2024. e3459. https://doi.org/10.1002/smi.3459.
  5. Holman, E., Garfin, D., Lubens, P., & Silver, R. Media Exposure to Collective Trauma, Mental Health, and Functioning: Does It Matter What You See?. Clinical Psychological Science, 2019, 8, 111-124 с.
  6. Liu, X., Yao, Y., Zhu, S., & Gong, Q. The influence of childhood trauma on social media-induced secondary traumatic stress among college students: the chain mediating effect of self-compassion and resilience. European Journal of Psychotraumatology, 2025. 16. https://doi.org/10.1080/20008066.2025.2456322. 8
  7. Onufriv, S., Abdelhamid, O., & Dormolen, S.V. Communicating without doing harm: a scoping review on media coverage of traumatic events. Комунікація без заподіяння шкоди: оглядове дослідження висвітлення в медіа травматичних подій. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. № 52-53. 2023. 327–342. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-53.11747
  8. Pinchevski, A. Screen Trauma: Visual Media and Post-traumatic Stress Disorder. Theory, Culture & Society, 2015. 33(4), 51-75. https://doi.org/10.1177/0263276415619220
  9. Pinchevski, A. Screen Trauma. Transmitted Wounds. 2019. https://doi.org/10.1093/oso/9780190625580.003.000656
  10. Pinchevski, A. Transmitted Wounds, 2019. https://doi.org/10.1093/oso/9780190625580.001.0001. 7
  11. Relihan, D., Jones, N., Holman, E., Silver, R., & Cohen, R. Shared social identity and media transmission of trauma. Scientific Reports, 2023. 13. https://doi.org/10.1038/s41598-023-33898-2.
  12. Rudenko, Y., Ahadzhanov-Honsales, K., Ahadzhanova, S., Batalova, A., Bieliaieva, O., Yurchenko, A., & Semenikhina, O. Modeling the choice of an online course for information hygiene skills using the Saaty method. Informatyka, Automatyka, Pomiary W Gospodarce I Ochronie Środowiska, 2024. 14(2), 127–132. https://doi.org/10.35784/iapgos.5691
  13. Rudenko, Y., Drushlyak, M., Naboka, O., Proshkin, V., & Semenikhina, O. Development of youth information hygiene skills: The gap between the self-assessment and real state. In Smyrnova-Trybulska, E., Chen, N. S., Kommers, P., & Morze, N. (Eds.), E-learning and enhancing soft skills. 2025. 73–84. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-82243-8_5
  14. Sharma, M., Srivastav, P., & Verma, H. Doomscrolling Scale: its Association with Personality Traits, Psychological Distress, Social Media Use, and Wellbeing. PMC, PubMed Central, 2022. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9580444/
  15. Substance Abuse and Mental Health Services Administration. SAMHSA’s Concept of Trauma and Guidance for a Trauma-Informed Approach (HHS Publication No. SMA 14-4884). Rockville, MD: Substance Abuse and Mental Health Services Administration, 2014.
  16. Scott, Carol F; Gabriela Marcu, Riana Elyse Anderson, Mark W Newman, and Sarita Schoenebeck. 2023. Trauma-Informed Social Media: Towards Solutions for Reducing and Healing Online Harm. In Proceedings of the 2023. CHI Conference on Human Factors in Computing Systems (CHI '23). Association for Computing Machinery, New York, NY, USA, Article 341, 1–20. https://doi.org/10.1145/3544548.3581512.
  17. Su, Z., McDonnell, D., Cheshmehzangi, A., Bentley, B. L., Ahmad, J., Šegalo, S., da Veiga, C. P., & Xiang, Y.-T. Media-Induced War Trauma Amid Conflicts in Ukraine. Perspectives on Psychological Science, 2022. 18(4), 908-911. https://doi.org/10.1177/17456916221109609
  18. Model Curricula for Journalism Education. 2023. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000151209.
  19. Safety of journalists covering traumatic and distressing events. 2022. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000381200.
  20. Echoes of Distress: Navigating the Neurological Impact of Digital Media on Vicarious Trauma and Resilience. Med Clin Sci. 2023; 6(1):002. https://doi.org/10.33425/2690-5191.1109
  21. Вознесенська О. Л. Імпліцитна типологія медіатравм в контексті медіаактивності особистості. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти» 20-21 червня 2017.
  22. Заріцька, Н. М. Складові чинники медіаграмотності як протистояння медіатравмі в умовах гібридної війни. Журнал сучасної психології, 2023. (4), 16-22. вилучено із https://journalsofznu.zp.ua/index.php/psych/article/view/3938
  23. Концепція цифрової медіаосвіти воєнного і поствоєнного суспільства /за наук. ред. Л. Найдьонової ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2024. 24 с.
  24. Медіапсихологічні ресурси подолання травми війни. 2-ге вид., випр. та доп.: практичний посібник / Н. І. Череповська, Н. Ф. Умеренкова. Київ: Вид. «КНТ», 2023. 222 с.
  25. Найдьонова, Л. А. Медіатравма у складі травматизації війною: доказові поради щодо здорового медіаспоживання. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2024. 6(1), 1-6. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6138
  26. Найдьонова Л.А. Медіапсихологія війни як основа концептуальних трансформацій медіаосвіти: від медіатравми до травмаінформованих практик. Проблеми політичної психології: збірник наукових праць. Київ, Вип. 12 (26). С. 173-198.
  27. Найдьонова, Л.А., Найдьонов, М.І., Григоровська, Л.В. Медіатравма і симптоми посттравматичного стресового розладу у дітей. Журнал сучасної психології, 2022, 4. С.36-70. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-7
  28. Пінчук, О. Психоедукація для медіа щодо травмоусвідомленої та екологічної журналістики під час війни. Проблеми політичної психології, 2025, 17(31), 152-166. https://doi.org/10.33120/popp-Vol17-Year2025-200
  29. Слободиська О. А. Медіатравма, через призму психотравматизації війною. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») No 8(42) 2024 893.https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-8(42)-893-901
  30. Черник А.-М. Як візуалізація війни може сприяти медіатравмі. http://mediakrytyka.lnu.edu.ua/za-scho-krytykuyut-media/yak-vizualizatsiya-viyny-mozhe-spryyaty-mediatravmi.html
  31. Як викладати історичні теми, що можуть викликати травмувальні переживання. Рекомендації для вчителів / Т. Коваленко, О. Лихолай, О. Розумієнко. IREX в Україні. 2024. 44 с. URL: https://drive.google.com/drive/folders/17vuGwjpNTgJPfJu5AvtoSVX1MF9kqPu_?usp=drive_link
  32. Як запобігти медіатравматизації дітей в умовах війни: рекомендації для медіаіндустрії. За редакцією Найдьонової Л.А.; К., Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України. URL: https://mediaosvita.org.ua/book/yak-zapobigty-mediatravmatyzatsiyi-ditej-v-umovah-vijny/