Я не вчитель-філолог, але українську мову, літературу, нашу усну народну творчість люблю іще з дитинства, зі шкільних років
. І, певно, так зійшлися зорі, що на початку січня мені, зовсім випадково, пощастило стати учасником захоплюючого інтерактивного марафону вебінарів
"Інфомедійна грамотність: валізка вправ для словесника"(4.01.2021), "Як написати методичну розробку з інфомедійним компонентом" (9.01.2021), "Словникова майстерня" (15.01.2021), проведеного на базі Сумського ДПУ, головними спікерами й модераторами якого були Пономаренко Н.П., Семеног О.М., Надутенко М.В., О. Муратова.
І це був ключовий момент, який відкрив для мене неосяжний світ нових ідей, можливостей, цікавих методів і прийомів застосування інфомедійного компоненту на своїх уроках та виховних заходах!
Зокрема, СЛОВНИКИ! Хто б міг подумати (крім філологів 
), що робота з ними може бути такою захоплюючою і корисною! Навіть у інших, не філологічних, галузях?! 
Будь ласка, приклад.
БОЛОТО МОЖЕ БУТИ ЧАРІВНИМ!Креативно підійшли до відзначення Дня водно-болотних угідь
учні Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів, вихованці гуртка "Народознавство" 
Великописарівської станції юних натуралістів, які у ролі агентів Бюро Журналістських Розслідувань
досліджували початок меліоративних робіт (1920 роки) за публікаціями старих періодичних видань, будували асоціативні хмари слів, збагачували свій словниковий запас, знайомилися з місцевими легендами та образами болотних істот - персонажів слобожанських народних казок (дякуємо за натхнення до вивчення фольклору Надії Кириленко), складали усний опис цих героїв, крок за кроком аналізуючи, які саме інформаційні чинники впливають на суспільну думку про водно-болотні угіддя, спростовуючи усталені стереотипи і продовжуючи пропагувати дбайливе ставлення до водного біокомплексу.
учні Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів, вихованці гуртка "Народознавство" Великописарівської станції юних натуралістів, які у ролі агентів Бюро Журналістських Розслідувань досліджували початок меліоративних робіт (1920 роки) за публікаціями старих періодичних видань, будували асоціативні хмари слів, збагачували свій словниковий запас, знайомилися з місцевими легендами та образами болотних істот - персонажів слобожанських народних казок (дякуємо за натхнення до вивчення фольклору Надії Кириленко), складали усний опис цих героїв, крок за кроком аналізуючи, які саме інформаційні чинники впливають на суспільну думку про водно-болотні угіддя, спростовуючи усталені стереотипи і продовжуючи пропагувати дбайливе ставлення до водного біокомплексу.І в цій роботі нам дуже доречно став у нагоді Український лінгвістичний портал "Словники України онлайн" та практичні поради, отримані під час словникової майстерки.
