04 січня 2021 року 65 учасників творчого об’єднання «МЕДІА&ВЧИТЕЛЬський кампус» успішно перетнули екватор вебінарів. Цього разу професорів, доцентів, викладачів, учителів, представників відділів освіти й Загальноукраїнського центру словникарства УМІФ НАН України, директорів і заступників директорів шкіл, студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти з різних регіонів України об’єднала вельми важлива проблематика: які інноваційні технології та методи є ефективними для виформування медіаграмотності, критичного мислення, інформаційної, цифрової, візуальної грамотності учнів / студентів під час занять мовно-літературного циклу (зокрема в умовах запровадження змішаного навчання та на засадах академічної доброчесності), яку роль у цьому процесі відіграє українськомовний мультимедійний словник з інфомедійної грамотності, у який спосіб набуті знання, уміння і навички сприятимуть функціюванню та популяризації вживання літературної української мови в засобах медіа, у соціальних мережах тощо.
У цьому аспекті модераторка заходу – професор Олена СЕМЕНОГ – звернула увагу на важливу подію в освітньому просторі – 29 грудня 2020 року затверджено професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» і «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (документи можна переглянути за покликанням: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=22469103-4e36-4d41-b1bf-288338b3c7fa&title=RestrProfesiinikhStandartiv ).
Прикметно, що з-поміж 15 професійних компетентностей до переліку стандарту увійшли:
- мовно-комунікативна;
- предметно-методична;
- інформаційно-цифрова;
- емоційно-етична;
- оцінювально-аналітична;
- інноваційна;
- рефлексивна;
- здатність до навчання впродовж життя.
Формування зазначених вище компетентностей в учасників освітнього процесу України – стратегічна мета проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», що його виконує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та Посольства Великої Британії в Україні, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси.
 |
 |
Наталія ПОНОМАРЕНКО, доктор філософії, медіатренерка цільової освітянської авдиторії, найменувала вебінар так:
«Інфомедійна грамотність: валізка вправ для словесника», проклавши...
9 шляхів до впровадження інформаційно-цифрової компетентності й медіаграмотності:
Шлях 1: ОСНОВИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Шлях 2: АНАЛІЗ МЕДІАПОВІДОМЛЕНЬ
Шлях 3: РОБОТА З ТОКСИЧНИМ КОНТЕНТОМ (аналіз прикладів дезінформації та нетолерантної лексики)
Шлях 4: ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВЛАСНИХ СТЕРЕОТИПІВ
Шлях 5: ВІЗУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ
Шлях 6: ПОШУК І ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ
Шлях 7: ПРОВЕДЕННЯ ПАРАЛЕЛЕЙ МІЖ ПРОЦЕСАМИ ЧИ ЯВИЩАМИ В ПРЕДМЕТІ І МІЖ МЕДІЙНИМИ, ІНФОРМАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ
Шлях 8: СТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ МЕДІАПОВІДОМЛЕНЬ / МЕДІАПРОДУКТІВ
Шлях 9: ТЕКСТ ПРО МЕДІА ДЛЯ АНАЛІЗУ
Своєю майстерністю спікерки та володарки різноманітних інтерактивних технік п. Наталія згуртувала медіародину навкруж
актуальних питань:
що таке факт і судження, як їх розрізняти в повсякденному спілкуванні;
які шляхи, методи і прийоми формування інфомедійної грамотності учнів / студентыв в умовах змішаного навчання є ефективними;
які новинки науково-методичної літератури стануть надійними помічниками в практичній діяльності викладача та вчителя для професійного розвитку й самовдосконалення;
у чому позитиви й ризики створення власних інфомедійних продуктів тощо.
Наприкінці вебінару відбулася рефлексія й обмін досвідом застосування інноваційних методів і прийомів
у практичній діяльності вчителя / викладача української мови і літератури, результати яких наводимо через SWOT-аналіз і брейнсторм:
[S] ПЕРЕВАГИ
«Надзвичайно інформативний захід, насичений практичними порадами, методичними прийомами, прикладами роботи з текстом і зображеннями задля успішного формування медіаграмотності школярів і студентів» (Лариса НАКОНЕЧНА).
«Було надзвичйно цікаво, корисно, творчо і натхненно. Ми ознайомилися зі шляхами інтеграції інфомедійної грамотності: дізналися про фактчекінг, медіапроєкти, дудли та багато іншого» (Владлена РУССОВА).
«Вебінар «Інфомедійна грамотність: валізка вправ для словесника» – надзвичайно потужний інтенсив з практичними порадами щодо впровадження елементів медіаграмотності у викладання шкільних предметів. Безліч цікавих вправ і корисних покликань, які можна використати у підготовці до уроку» (Катерина ОБІДЕЦЬ).
«Як розрізнити в соціальних мережах правдиву й неправдиву інформацію, створити дудл, з'ясувати, що є судженням, а що – фактом, провести паралелі між медійними та інформаційними процесами, як зацікавити сучасне покоління школярів нестандартними підходами до вивчення української мови та літератури, зарубіжної літератури, як стати медійно грамотною особистістю – саме ці питання обговорювалися під час вебінару «Інфомедійна грамотність: валіза вправ для словесника» від освітньо-дослідницького центру «МЕДІА&ВЧИТЕЛЬський кампус» СумДПУ імені А.С.Макаренка. Цікаві підходи, несподіване прочитання вже відомих прийомів та методів, практичне пояснення й технології застосування їх на уроках української мови та літератури справді поповнили мою методичну валізку. Сучасно, творчо, практично цінно, якісно, інноваційно!» (Алла БАЄВА).
«Завжди отримую задоволення від професіоналізму та майстерності колег. Учорашній вебінар не став винятком. Дякую організаторам та пані Наталії за актуальний та цікавий матеріал!» (Олена СИТАЛО).
«Учитель, викладач вчиться все життя, він просто не має права зупинятись. Участь у роботі вебінару «Інфомедійна грамотність: валізка вправ для словесника» підтверджує ці слова. Щиро дякую за запрошення пані Олені Семеног, за надзвичайно інформативну, насичену, креативну й практично спрямовану розповідь пані Наталії Пономаренко, за щирий обмін думками всім колежанкам. Надзвичайно потужний і новітній проєкт!» (Світлана ЦІНЬКО).
ТворчоКреативноІнфомедійно
» (Віта ЛИСЯНСЬКА).[W] ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ТА ПОБАЖАННЯ
«Хотіла зареєструватися, але, на жаль, покликання було неактивне. Утім, колега поділилася своїми враженнями – вона в захваті. Чи не знаєте, де можна переглянути матеріал?» (Любов ГРИЦАЙ).
«Варто було б створити загальну платформу (віртуальну лабораторію) для поширення досвіду й обговорення актуальних проблем формування інфомедійної грамотності учнів і студентів в умовах змішаного навчання. Якщо такий ресурс є, то необхідно більше рекламувати його в освітянській спільноті» (Наталія ШАТІЛОВА).
[0] МОЖЛИВОСТІ
– поглиблювати процеси одержавлення української мови;
– розвивати педагогічне партнерство між освітніми закладами;
– формувати імідж свого навчального закладу;
– апробувати педагогічний досвід і паралельно підвищити рівень власної кваліфікації;
– підвищити рівень медіа- та інформаційної грамотності педагогів, учнів і студентів;
– виформовувати критичне мислення у сприйнятті реалій сьогодення;
– виявляти соціальну толерантність і протидіяти мові ворожнечі, стереотипам дискримінації, маніпуляції тощо;
– знати привила цифрової безпеки;
– утілювати ідеї за допомогою онлайн-інструментів тощо.
[T] ЗАГРОЗИ
«У впровадженні інтерактивних технологій варто дотримуватися золотої середини. На занятті не можна порушувати баланс між традиційними й новітніми методами навчання».
«Сучасний урок української мови та літератури не варто переобтяжувати медіакомпонентами. Можна планувати одну вправу для індивідуального або колективного виконання, а це приблизно 1–2% ліміту часу» (Наталія ПОНОМАРЕНКО).
«Реформування закладів загальної середньої освіти в Україні відбувається динамічніше, ніж вищої. Але саме ЗВО готують учительські кадри. Необхідно синхронізувати ці процеси» (Олена КУЛЬБАБСЬКА).
– недостатня фахова підготовка педагогів;
– неготовність до запровадження інновацій в освіті;
– несистемність у роботі;
– брак належної науково-методичної бази з проблем інфомедійної грамотності;
– низька матеріальна мотивація до осучаснення методик викладання предметів мовно-літературного циклу тощо.
Тренуйтеся. Вчіться. Завжди будьте напоготові! (Дерек Джетер)
Джерело: kulbabska.com